МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ

 МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ (1745-1777), народився у Глухові (Сумщина). «Доля його повна глибокого трагізму» (Брокгауз-Єфрон). Вихованець Київської академії з прекрасним голосом потрапив до придворної капели. Там відкрили в ньому особливі здібності в композиції. Своїми музичними талантами привернув до себе загальну увагу. На 20-му році життя був відряджений до Італії, навчався в Болоньї. Його музичні успіхи зробили його популярним серед італійської публіки.

Березовський удостоївся нечуваних для чужинця в ту добу відзнак і почестей. Ряд музичних академій в Італії обрали його своїм почесним членом, а Болонська Академія записала його ім’я золотими літерами на мармуровій плиті. В Італії  Березовський створив оперу «Демофон» для театру Ліворно. «Опера мала величезний успіх і викликала захоплення всіх знавців і знаменитих музик того часу». З року в рік надсилав свої твори до Петербурга: їх виконували в присутності царського двора; його концерти вивчали всі любителі церковного співу. Через 9 років повернувся до Петербурга і тут розчарувався. Тільки Потьомкін звернув на нього увагу – і запропонував керівництво майбутньої музичною академією в Україні, та швидко забув свої обіцянки і самого Березовського. Втративши надію на посаду, що відповідала б його талантові і знанням, Березовський у стані психічної депресії на 32-му році вкоротив своє життя…